МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Н А К А З
07.09.2004 N 44
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо планування і порядку проведення евакуації населення
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 809 ( v0809735-11 ) від 08.08.2011 }
Збірний
евакуаційний пункт (ЗЕП)
Збірні евакуаційні пункти
призначені для збору та реєстрації
населення (працівників), яке підлягає
евакуації, розподілу
за поїздами (автоколонами,
суднами), пішими колонами,
а також
забезпечення своєчасного відправлення
його на станції (пункти
посадки) та вихідні пункти руху пішим порядком.
Збірні евакуаційні пункти створюються:
у міністерствах (відомствах) за
рішенням їх керівників;
у містах, районах
за рішенням міських, районних державних
адміністрацій;
у населених пунктах,
які розташовані у
зонах можливого
катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного
забруднення, районах виникнення
стихійного лиха за
рішенням
центральних, місцевих органів виконавчої влади;
на об'єктах за наказами
керівників об'єктів.
До складу адміністрації ЗЕП
входять:
начальник збірного евакуаційного
пункту;
заступник начальника збірного
евакуаційного пункту;
група реєстрації і обліку (4 - 6
осіб);
група комплектування колон,
ешелонів та їх
відправлення
в безпечні райони (4 - 6 осіб);
група охорони громадського
порядку (2 - 3 особи);
кімната матері та дитини (2 - 3
особи);
ЗЕП безпосередньо підпорядковується голові
евакуаційної
комісії міністерства (відомства), міста
(району), об'єкта,
а з внутрішніх питань - керівнику
об'єкта, на базі
якого його
створено.
Кількість ЗЕП, їх
місця розгортання визначаються
з урахуванням загальної чисельності
евакуйованого населення
(працівників) міста, району, кількості
маршрутів вивезення
та виведення людей, станцій (портів) посадки.
ЗЕП, які призначаються для
відправлення населення
(працівників) автомобільним
транспортом та пішими
колонами,
як правило, розгортаються на околицях
міст, населених пунктів
поблизу маршрутів вивезення
(виведення) евакуйованих у безпечні
райони, решта ЗЕП
розгортаються поблизу залізничних
станцій
(портів) посадки на транспортні засоби.
Кожному ЗЕП присвоюється порядковий
номер, за ним
закріплюються території (об'єкти),
населення (працівники) яких
будуть евакуйовуватись через цей ЗЕП.
Збірні евакуаційні пункти
розгортаються в будівлях
громадського призначення (школах,
клубах) за рішенням центральних
та місцевих органів виконавчої влади, наказами керівників об'єктів
на період проведення евакуації населення (працівників).
підтримання зв'язку з
евакуаційною комісією міністерства
(відомства), області, міста, району,
об'єкта, які закріплені
за ЗЕП, транспортними органами,
вихідними пунктами пішохідних
маршрутів;
інформування голови
евакуаційної комісії про
час прибуття
населення (працівників) на ЗЕП і час
відправлення його в безпечні
райони (пункти);
ведення обліку евакуйованого
населення (працівників), яке
вивозиться всіма видами транспортних засобів
і виводиться пішим
порядком;
в установлені терміни доповідати
голові евакуаційної комісії
про хід відправлення евакуйованого населення
(працівників)
у безпечні райони (пункти);
надання необхідної медичної
допомоги хворим під
час
знаходження їх на ЗЕП;
організація охорони громадського
порядку на ЗЕП;
забезпечення укриття населення
(працівників) у захисних
спорудах.
Під час повсякденної діяльності:
розроблення документів, необхідних
для керівництва під час
підготовки та проведення евакуаційних заходів;
розроблення календарного плану
роботи ЗЕП на
період
підготовки та проведення евакуаційних заходів;
ведення обліку та уточнення
населення (працівників) об'єктів,
які приписані до ЗЕП і підлягають евакуації;
збір та уточнення
відомостей про виділення
транспортних
засобів, час їх подачі на пункти посадки;
уточнення схеми зв'язку
та оповіщення при
проведенні
евакуаційних заходів;
уточнення відомостей про
начальників ешелонів поїздів (суден)
та начальників автомобільних і піших колон;
проведення занять і тренувань з особовим складом ЗЕП з метою
підготовки їх до дій під час проведення евакуаційних заходів.
З отриманням розпорядження
про початок проведення евакуації населення (працівників):
установлення зв'язку з
евакуаційною комісією та з приписаними
до ЗЕП об'єктами;
доповідь голові евакуаційної
комісії про початок
та хід
евакуації населення (працівників);
уточнення графіку подачі
транспортних засобів на
пункти
посадки та графіку виведення піших колон;
ведення обліку прибуття
евакуйованого населення (працівників)
на ЗЕП за територіями (об'єктами);
розподілення людей по
вагонах (суднах), машинах,
колонах
і направлення їх на станції посадки та вихідні пункти;
доповідь районній, міській
евакуаційній комісії безпечного
району про час відправлення евакуйованого населення (працівників)
та його кількість.
У разі виникнення аварій, катастроф на
вибухово-, пожежо-,
хімічно-, радіаційно-небезпечних об'єктах,
стихійного лиха,
евакуація населення
(працівників) може здійснюватись
без розгортання збірних евакуаційних
пунктів. Завдання ЗЕП у цих
випадках покладається на оперативні групи,
створені на їх основі,
за якими
закріплюються відповідні
адміністративно-територіальні
одиниці. До складу оперативних груп
входять представники груп
обліку і
реєстрації збірних евакуаційних пунктів,
транспортного
забезпечення, охорони громадського порядку та охорони здоров'я.